оперативний

-а, -е.

1) Пов'язаний з хірургічною операцією, супроводжуваний операцією; хірургічний. Оперативне випрямлення кістки. Оперативне лікування.

2) Стос. до воєнної операції, пов'язаний з воєнною операцією.

3) Який безпосередньо здійснює що-небудь, виконує якесь завдання. Оперативна група. Оперативний відділ. || Пов'язаний з безпосереднім практичним виконанням яких-небудь завдань.

••

Операти́вна зві́тність — поточна звітність, оперативні дані про діяльність компанії.

Операти́вна оре́нда (лі́зинг) — господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями.

Операти́вне планува́ння — поточне виробничо-фінансове та виконавське планування на короткі проміжки часу.

Операти́вне управлі́ння — управління поточними подіями.

Операти́вний лі́зинг — а) див. операти́вна оре́нда; б) будь-який договір лізингу, крім фінансового.

Операти́вний о́блік — швидший і детальніший за бухгалтерський облік виробництва, закупівель, продажів.

4) Здатний правильно і швидко виконувати ті чи інші практичні завдання; дійовий. Оперативне керівництво. Оперативний організатор.

••

Операти́вна па́м'ять комп'ютера — запам'ятовуючий пристрій, який зберігає інформацію у цифровому вигляді.

Операти́вна поліграфі́я — умовна назва поліграфічної техніки швидкого і технічно нескладного розмноження інформаційних матеріалів, документів і т. ін. відносно невеликими тиражами.

Операти́вний зв'язо́к — в управлінні – швидкі пересилання й прийом ділової інформації в межах підприємства.

Операти́вний (операти́вно-господа́рський) о́блік — один із видів господарського обліку; використовується для поточного спостереження за перебігом господарсько-фінансової діяльності.

Пра́во операти́вного управлі́ння — право казенних підприємств, а також установ – юридичних осіб володіти, користуватися і розпоряджатися майном, закріпленим за ними власником, у межах, установлених законом, відповідно до цілей своєї діяльності, завдань власника і значення майна.